Рекомендації для батьків:
· Забезпечити фізичну безпеку – не залишати дитину без нагляду;
· Підтримуйте сімейний розклад дитини;
· Слідкуйте за дитиною: Будьте послідовним, усно визначайте свої очікування та межі дозволеного. Давайте настанови, а не покарання. Приділяйте дитині свій час і увагу. Беріть участь в житті дитини: ігри, шкільні заходи. Залучайте дітей до своїх заходів;
· Заохочення і підтримка: Заохочуйте дітей займатися тим, чим їм цікаво. Будьте позитивними. Навчайте їх необхідних навичок. Якщо дитина вас дратує, скажіть їй свої відчуття від першої особи «Мені важко коли хтось заважає». Довіряйте дітям. Визнавайте право її на особисте життя. Поважайте почуття інших батьків. Говоріть та дійте так, щоб діти відчували себе у безпеці.
21 заповідь Марії Монтессорі для батьків
Італійка Марія Монтессорі чудова вчителька, психолог, фізик, лікар. 70 років її ім’я було забуте у східній Європі і згадувалося лише в працях істориків педагогіки. А в той же час на Заході, в Америці, Азії відкривалися наукові інститути і академії, в яких вивчали і втілювали в життя антропологічні, дидактичні, педагогічні ідеї Марії Монтессорі, і мільйони дітей успішно навчалися в її школах.
Саме Монтессорі-школа занесена до Книги Гіннеса як найчисленніша. У ній навчається більше 22000 дітей, а знаходиться вона в Індії. Кажуть, що таку ж школу, але в Америці закінчила, наприклад, донька Білла Клінтона. Онуки і правнуки Льва Миколайовича Толстого, емігрували в різні країни світу, теж навчалися в Монтессорі-школах. У Нідерландах, Фінляндії та США дитячі сади і школи цього напряму включені в основний державний реєстр офіційних навчальних закладів.
Читайте також: Про педагогіку Марії Монтессорі
Якщо Ви будете хоча б раз на тиждень перечитувати список заповідей Марії Монтессорі для батьків, то взаємини з дітьми можуть вийти на абсолютно інший якісний рівень:
1.Дітей вчить те, що їх оточує.
2.Якщо дитину часто критикують – вона вчиться засуджувати.
3.Якщо дитину часто хвалять – вона вчиться оцінювати.
4.Якщо дитині демонструють ворожість – вона вчиться битися.
5.Якщо з дитиною чесні – вона вчиться справедливості.
6.Якщо дитину часто висміюють – вона вчиться бути боязкою.
7.Якщо дитина живе з почуттям безпеки – вона вчиться вірити.
8.Якщо дитину часто ганьблять – вона вчиться відчувати себе винуватою.
9.Якщо дитину часто схвалюють – вона вчиться добре до себе ставитися.
10.Якщо до дитини часто бувають поблажливі – вона вчиться бути терплячою.
11.Якщо дитину часто підбадьорюють – вона набуває впевненість у собі.
12.Якщо дитина живе в атмосфері дружби і відчуває себе необхідною – вона вчиться знаходити в цьому світі любов.
13.Не кажіть погано про дитину – ні при ній, ні без неї.
14.Концентруйтеся на розвитку хорошого в дитині, так що в підсумку поганому не залишатиметься місця.
15.Будьте активні в підготовці середовища. Проявляйте постійну ретельну турботу про неї. Показуйте місце кожного розвивального матеріалу і правильні способи роботи з ним.
16.Будьте готові відгукнутися на заклик дитини, яка потребує вас. Завжди прислухайтесь і відповідайте дитині, яка звертається до вас.
17.Поважайте дитину, яка зробила помилку і зможе зараз або трохи пізніше виправити її, але негайно суворо зупиняйте будь-яке некоректне використання матеріалу і будь-яку дію, що загрожує безпеці самої дитини або інших дітей.
18.Поважайте дитину, що відпочиває або дивиться за роботою інших, або розмірковує про те, що вона зробила або збирається зробити.
19.Допомагайте тим, хто хоче працювати, але поки не може вибрати собі заняття до душі.
20.Будьте неустанними, роз’яснюючи дитині те, чого раніше вона зрозуміти не могла – допомагайте дитині освоювати те, що не було освоєно раніше, долати недосконалість. Робіть це, наповнюючи навколишній світ турботою, стриманістю і тишею, милосердям і любов’ю. Будьте готові допомогти дитині, яка перебуває в пошуку і бути непомітним для тієї дитини, яка вже все знайшла.
21.У поводженні з дитиною завжди дотримуйтеся кращих манер – пропонуйте їй краще, що є у вас самих.
Золоті заповіді батькам
Шановні батьки! Давайте вчитися виховувати наших дітей, пізнавати те, чого ми не знаємо, знайомитись з основами педагогіки, психології, права, якщо насправді любимо своїх дітей і бажаємо їм щастя. Ці рекомендації допоможуть вам швидше набути батьківської мудрості.
1.Ніколи не кажіть, що у вас немає часу виховувати свою дитину, бо це означатиме: мені ніколи її любити.
2.Не сприймайтесвоюдитину як свою власність, не ростіть її для себе,не вимагайтевід неї реалізації заданоївамижиттєвої програми і досягнення поставленоївамимети. Дайте їй право прожити власне життя.
3.Ніколі не навчайте тому,учомусамі не обізнані.
4.Вчіть дитину самостійно приймати рішення і відповідати за них.
5.Довіряйте дитині. Дозвольте робити власні помилки, тоді дитина оволодіє вмінням їх самостійно виправляти.
6.Не соромтеся виявляти свою любов до дитини, дайте їй зрозуміти, що любитимете її за будь-яких обставин.
7.Ніколи не давайте дитині негативних оцінкових суджень(«ти поганий», «ти брехливий», «ти злий»), оцінювати треба лише вчинки.
8.Намагайтеся впливати на дитину проханням — це найефективніший спосіб давати їй інструкції.
9.Не ставтеся до дитини зневажливо.
10.Будьте послідовними у своїх вимогах.
11.Ніколи не порівнюйте свою дитину з іншими (друзями, однокласниками, сусідами), а порівнюйте лише з тим,якою вона була вчора і якою є сьогодні.
1.Сприятливий мікроклімат у родині.
2.Спільна діяльність членів сім’ї.
3.Справедливий розподіл обов’язків, взаємодопомога та взаємопідтримка.
4.Спільний життєвий світогляд.
5.Оптимістичні настрої родини.
6.Особистий приклад батьків – головний метод родинного виховання (наслідування досвіду).
7.Шанування членів родини, повага до старших.
8.Бережливе ставлення до природи.
9.Активна участь дітей у сімейному житті.
10.Відсутність насилля в родині.
11.Збереження родинних традицій і звичаїв.
12.Відбір телепередач, інтернет-сайтів.
13.Любов до читання, створення родинної бібліотеки.
1. Намагайтеся створити умови, які полегшують навчання дитини:
- побутові ( повноцінне харчування, режим, спокійний сон, затишна атмосфера, зручне місце для занять);
- емоційні ( демонструйте віру в дитину, не втрачайте надії на успіх, виявляйте терпіння, не ображайте в разі невдач);
- культурні (забезпечте дитину довідниками, словниками, посібниками, атласами, книгами зі шкільної програми; разом дивіться навчально-пізнавальні програми, обговорюйте побачене).
2. Слухайте свою дитину: нехай вона читає вголос, переказує те, що треба запам’ятати, перевіряйте знання за питаннями в підручнику.
3. Регулярно ознайомлюйтеся з розкладом уроків, факультативів, гуртків, додаткових занять для контролю й надання можливої допомоги.
4. Діліться з дітьми знаннями з галузі, в якій маєте успіх.
5. Пам’ятайте, що в центрі уваги батьків повинна бути не оцінка, а знання,навіть якщо ними не можна скористатися сьогодні. Тому думайте про майбутнє й пояснюйте дітям, де й коли ці знання стануть у пригоді.
6. Не залишайте без уваги вільний час дитини. Не порівнюйте її успіхи з успіхами інших.
7. Пам’ятайте, що,за науково обгрунтованими нормами, над виконанням усіх домашніх завдань учні 5-6 класів повинні працювати до 2,5 годин, 7-8 класів – до 3 годин, 8-9 класів – до 4 годин.
8. Створюйте традиції й ритуали родини, які стимулюватимуть навчальну активність дітей. Використовуйте позитивний досвід ваших батьків і знайомих.
У п’ятому класі багато що для дітей стає новим: вчителі, предмети, форма навчання, а інколи і однокласники.
Найбільш складним для п’ятикласника є перехід від одного звичного вчителя до взаємодії із декількома вчителями-предметниками. Ламаються стереотипи, самооцінка дитини: адже тепер його оцінює не один педагог, а декілька.
Важливі моменти переходу з початкової школи в середню:
*Діти пізнають свої слабкі і сильні сторони.
*Діти вчаться дивитися на себе очима різних людей.
*Діти вчаться гнучко перебудовувати свою поведінку залежно від ситуації і людини, з якою спілкуються.
Труднощі переходу з початкової школи в середню:
*Поступове зниження інтересу до навчальної діяльності.
*Складні фізіологічні зміни, які супроводжують статеве дозрівання.
*Небезпечні експерименти (куріння, сумнівні знайомства, «погані» компанії).
Поради батькам пятикласників
1. Якщо Вас щось турбує в поведінці дитини, якомога швидше зустріньтеся і обговоріть це із класним керівником, шкільним психологом.
2. Якщо в родині відбулися події, що вплинули на психологічний стан дитини, повідомте про це класного керівника. Саме зміни в сімейному житті часто пояснюють раптові зміни в поведінці дітей.
3. Цікавтеся шкільними справами, обговорюйте складні ситуації, разом шукайте вихід із конфліктів.
4.Допоможіть дитині вивчити імена нових учителів, запропонуйте описати їх, виділити якісь особливі риси.
5. Порадьте дитині в складних ситуаціях звертатися за порадою до класного керівника, шкільного психолога.
6. Привчайте дитину до самостійності поступово: вона має сама збирати портфель, телефонувати однокласникам і питати про уроки тощо. Не слід відразу послаблювати контроль за навчальною діяльністю, якщо в період навчання в початковій школі вона звикла до контролю з вашого боку.
7. Основними помічниками у складних ситуаціях є терпіння, увага, розуміння.
8. Не обмежуйте свій інтерес звичайним питанням типу: «Як пройшов твій день у школі?». Кожного тижня вибирайте час, вільний від домашніх справ, і уважно розмовляйте з дитиною про школу. Запам’ятовуйте окремі імена, події та деталі, про які дитина вам повідомляє, використовуйте їх надалі для того, щоб починати подібні розмови про школу. Не пов’язуйте оцінки за успішність дитини зі своєю системою покарань і заохочень.
9. Ваша дитина має оцінювати свою гарну успішність як нагороду, а неуспішність – як покарання. Якщо у дитини навчання йде добре, проявляйте частіше свою радість. Висловлюйте заклопотаність, якщо у дитини не все добре в школі. Постарайтеся наскільки можливо, не встановлювати покарань і заохочень вони можуть привести до емоційних проблем.
10. Допомагайте дитині виконувати домашні завдання, але не робіть їх самі. Продемонструйте інтерес до цих завдань. Якщо дитина звертається до вас з питаннями, пов’язаними з домашніми завданнями, допоможіть їй знайти відповіді самостійно, а не підказуйте їх. Допоможіть дитині відчути інтерес до того, що викладають у школі.
11. З’ясуйте, що взагалі цікавить вашу дитину, а потім встановіть зв’язок між його інтересами і предметами, що вивчаються в школі. Наприклад, любов дитини до фільмів можна перетворити на прагнення читати книги, подарувавши книгу, по якій поставлений фільм. Шукайте будь-які можливості, щоб дитина могла застосувати свої знання, отримані в школі, в домашній діяльності. Наприклад, доручіть їй розрахувати необхідну кількість продуктів для приготування їжі або необхідну кількість фарби, щоб пофарбувати певну поверхню.
12. Особливі зусилля прикладайте для того, щоб підтримати спокійну та стабільну атмосферу в домі, коли в житті дитини відбуваються зміни. Намагайтеся уникнути великих змін чи порушень в домашній атмосфері. Спокій домашнього життя допоможе дитині більш ефективно вирішувати проблеми в школі.
Заповіді розумного виховання для батьків
Поміркуйте над цими заповідями. Можливо, вам вдасться доповнити їх, удосконалити, адаптувати до нинішньої ситуації. Отже...
Заповідь перша. Ніколи не робіть ніяких виховних дій у поганому настрої.
Заповідь друга. Ясно визначте, чого ви хочете від дитини і поясніть це їй, а також дізнайтесь, що вона думає із цього приводу. Переконайте її, що ваші виховні цілі - це і її цілі.
Заповідь третя. Надайте дитині самостійність, виховуйте, але не контролюйте кожен її крок.
Заповідь четверта. Не підказуйте готового рішення, а показуйте можливі шляхи до нього; розбирайте з дитиною її правильні і неправильні кроки до мети.
Заповідь п'ята. Не пропустіть моменту, коли досягнутий перший успіх, хваліть дитину за кожен її вдалий крок. Причому, хваліть не взагалі, а конкретно! Не «Ти - молодець», а обов'язково «Ти - молодець, тому що...».
Заповідь шоста. Якщо ж дитина робить якусь невірну дію, скоює помилку, то вкажіть їй на цю помилку. Відразу дайте оцінку вчинку і зробіть паузу, щоб дитина усвідомила почуте.
Заповідь сьома. Оцінюйте вчинок, а не особу - адже це не одне і те ж. «Ти - поганий!» (оцінка особи) звучить дуже часто замість правильного «Ти поступив погано!» (оцінка вчинку). Важливе доповнення: ваше зауваження з приводу помилки або вчинку повинне бути коротким і визначеним.
Заповідь восьма. Дайте дитині відчути, що ви співчуваєте їй, вірите в неї, хорошої думки про неї, не дивлячись на її помилку. Для цього посміхніться їй або торкніться до неї. Дайте зрозуміти, що коли ця неприємна розмова буде закінчена, то інцидент буде вичерпаним.
Заповідь дев'ята. Виховання - це послідовність цілей. Допоможіть дитині будувати систему перспективних цілей - від дальньої до середньої і від неї до сьогоднішньої.
Заповідь десята. Вихователь повинен бути твердим, але добрим. Ні абсолютна твердість, ні така ж безмежна доброта не підходять як єдиний.
Якщо у Вас НЕСЛУХНЯНА ДИТИНА
1. Спробуйте зрозуміти, що лежить в основі пручань дитини.
2. Коли наполягатимете на своєму, намагайтеся не позбавляти дитину своєї любові, не принижуйте її гідності ( « Я б із задоволенням тобі дозволила, але, на жаль, не можу...»)
3. Якщо дитина не виконує Ваших вимог — скоротіть їхню кількість спочатку до 3-4 основних, інакше на все може просто не вистачити уваги.
4. Для того, щоб дитина навчилася виконувати Ваші вимоги, краще використовувати заохочення, ніж покарання. Негативне підкріплення може сформувати лише відразу до відповідної діяльності, позбавити бажання виконувати вказівки дорослих.
Якщо у Вас НЕРВОВА ДИТИНА
1. Проаналізуйте, коли виникли перші ознаки нервовості, і пригадайте, що цьому передувало.
2. Допоможіть дитині усвідомити, що її непокоїть, і змінити своє ставлення до цієї проблеми.
3. Відвести більше часу в режимі дня на ті заняття, у яких дитина почувається спокійно і впевнено. Це дасть їй змогу відновити віру у свої сили.
4. Не перевантажуйте дитину такими заняттями, які викликають сильні емоції – позитивні чи негативні: змаганнями, випробуваннями, емоційно насиченими видовищами. Тимчасове дотримання такої « емоційної дієти» дасть змогу знервованій дитині відновити душевну рівновагу, нормалізувати сон, набратися сил.
Якщо у Вас ГІПЕРАКТИВНА ДИТИНА
1. Не варто сподіватись, що бурхлива фізична активність вивільнить енергію дитини. Навпаки, коли він перевтомлений, то стає перезбудженим і ще менш керованим. Тому краще уникати ситуацій, що пере збуджують дитину, а її енергію варто спрямовувати в необхідне русло.
2. Намагайтеся зайняти дитину тим, що її цікавить. Поки вона захоплена улюбленими справами, ризик, що в неї виникнуть небажані імпульси, - мінімальний.
3. Спробуйте запобігти порушенню Ваших вимог, бо дотриматися їх вона ще не здатна, а чим більше буде досвід «неслухняності», тим глибша стане переконаність дитини втому, що вона погана.
4. Для того, щоб зупинити енергійну дитину, доцільно переключити її увагу на щось емоційно значуще для неї: «Ой дивись!», « Я згадала!»
Якщо у Вас АГРЕСИВНА ДИТИНА
1. Не сваріть дитину за те, що вона посміла гніватись на Вас. Навпаки, поставтеся до її обурення з розумінням й повагою: допоможіть їй усвідомити й сформулювати свої претензії до Вас.
2. Тільки тоді, коли емоції вщухнуть, розкажіть дитині про те, як Ви переживали, коли вона виявляла свій гнів. Знайдіть разом із нею вдалу форму висловлювання претензій.
3. Поспостерігайте за собою. Дуже часто ми самі придушуємо своє роздратування, терпимо його доти, доки воно не вибухне, як вулкан, яким уже не можна керувати. Набагато легше й корисніше вчасно помітити своє незадоволення і проявити його так, щоб не принизити дитину, не звинуватити, а просто виявити своє незадоволення.
4. Учіть дитину розуміти себе та інших. Якщо дитина навчиться усвідомлювати свої почуття й почуття інших, вона зможе свідомо обирати мирні форми боротьби і захисту.
Якщо Ваша ДИТИНА СХИЛЬНА ГОВОРИТИ НЕПРАВДУ
1. Не провокуйте брехливість дитини в тих ситуаціях, де, як Ви знаєте, їй важко зізнатись. Коли Ви заганяєте її в пастку запитанням: «Ти знову брав плеєр?!», то дитина не може втриматись від брехні: «Ні! Не брав!». А далі вже можна лише наполягати на своєму.
2. Замість того, щоб «відчувати брехню», необхідно «поправлятися в умінні правдиво зізнаватися». Виберіть ситуацію, де дитина відчує провину, створіть сприятливу атмосферу, допоможіть їй знайти слова для визнання провини: « Я сама не знаю, як це сталося. Мені дуже шкода. Я не хотіла тебе засмутити...»
3. Забезпечте приємне емоційне підкріплення перемоги дитини над собою. Якщо вона відчує, що визнавати свої помилки не страшно, а навіть приємно, вона легше піде на це наступного разу.
4. Не сподівайтесь, що після визнання своїх помилок дитина їх не повторюватиме. Неслухняність - це вже інша проблема виховання.
Якщо Ваша ДИТИНА НЕВПЕВНЕНА В СОБІ
1. Будьте послідовні у своїх діях.
2. Частіше використовуйте тілесний контакт.
3. Не пред'являйте до дитини завищених вимог.
4. Використовуйте покарання лише в окремих випадках.
5. Довіряйте дитині, будьте з нею чесними і приймайте її такою, якою вона є.
6. Враховуйте можливості дітей, не жадайте від них того, чого вони не можуть виконати. Якщо дитині важко дається який-небудь предмет, краще зайвий раз допоможіть їй ї надайте підтримку, а при досягненні навіть найменших успіхів не забудьте похвалити.
Як допомогти дитині ПРИ ПЕРЕХОДІ З ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ У СТАРШІ
· насамперед, піклуйтесь про стан фізичного здоров'я дитини (харчування, здоровий сон);
· турбуйтесь про дотримання дитиною правильного режиму дня (чергування навчання і відпочинку);
· підтримуйте позитивний стиль взаємин у сім'ї, уникайте конфліктного фону;
· спонукайте свою дитину розповідати про її шкільні справи;
· регулярно спілкуйтесь з вчителями вашої дитини про успішність, поведінку, взаємовідносини з іншими дітьми;
· систематично допомагайте своїй дитині виконувати домашні завдання, але не виконуйте їх самі;
· не пов'язуйте оцінки за успішність дитини зі своєю системою покарань і заохочень;
· допоможіть дитині відчути інтерес до того, що викладають в школі;
· показуйте своїм прикладом адекватність ставлення до успіхів і невдач. На скарги про те, що щось не виходить, відповідайте: «Вийде обов'язково, тільки потрібно ще раз спробувати»;
· перші три місяці необхідно контролювати готовність дітей до школи: виконання домашніх завдань, перевірити портфель на наявність зошитів, підручників, щоденника, письмового приладдя.
ЯК ОРГАНІЗУВАТИ ДИТИНУ ДО НАВЧАННЯ
1. Спланувати час для виконання домашніх завдань.
2. Спершу виконати домашнє завдання з письмових предметів: математики, української мови, іноземної мови; а потім-усних.
3. Вивчити навчальний матеріал, розділяючи параграф на логічно завершені частими
4. Учень повинен відповідати на запитання в кінці параграфа, літературного твору.
5. Прослідкувати щоб дитина вивчила основні терміни, поняття, дати і правила.
6. Систематично перевіряти виконання домашніх завдань, але в жодному разі не виконувати за них.
7. Не використовувати під час підготовки домашнього завдання посібника «Готові домашні завдання».
Успіхів Вам!
Усі батьки хочуть, щоб їхні діти росли турботливими й чуйними людьми. У статті пропонуються шість перевірених порад про виховання дбайливої дитини.http://childdevelop.com.ua/articles/upbring
Провідні психологи розробили рекомендації про те, як виховувати дітей, щоб вони стали турботливими, шанобливими й відповідальними дорослими людьми.http://childdevelop.com.ua/articles/upbring/909/
Для того щоб сімейні взаємини розвивались успішно, необхідно, щоб обидві сторони переговорів відчували себе задоволеними та щасливими. У статті наводяться відповідні поради щодо досягнення домовленості з дітьми.http://childdevelop.com.ua/articles/upbring/1133/
Інформація для батьків
У спілкуванні зі своїми дітьми:
• Радійте вашому синові, доньці.
• Розмовляйте з дитиною турботливим, підбадьорюючим тоном. Коли дитина з вами розмовляє, слухайте уважно, не перериваючи. Установіть чіткі та визначені вимоги до дитини.
• У розмові з дитиною називайте як можна більше предметів, їх ознак, дій з ними.
• Ваші пояснення повинні бути простими та зрозумілими. Розмовляйте чітко, ясно. Будьте терплячими.
• Спочатку запитуйте «що?», а потім «для чого?», «чому?».
• Заохочуйте в дитини прагнення ставити запитання.
• Заохочуйте цікавість, пізнання та уяву вашої дитини.
• Частіше хваліть дитину.
• Заохочуйте ігри з іншими дітьми.
• Турбуйтесь про те, щоб у дитини були нові уявлення, про які вона могла б розповісти.
• Намагайтеся, щоб дитина разом з вами щось робила по господарству.
• Проявляйте інтерес до того, що їй цікаво робити (малювати, співати тощо).
• Не втрачайте почуття гумору.
• Грайте з дитиною в різні ігри.
• Частіше робіть щось спільно, усієї сім'єю.
• Спілкуйтеся зі спеціалістами, читайте книги про виховання дитини.
Щоб установити довірливі стосунки з дитиною та зберегти їх:
• Не переривайте дитину, не кажіть, що ви все зрозуміли, не відвертайтесь, поки дитина не закінчила розповідати, інакше кажучи, не давайте їй приводу тривожитись через те, що вас мало цікавить те, про що вона каже.
• Не ставте забагато запитань.
• Не примушуйте дитину робити те, до чого вона не готова.
• Не примушуйте дитину робити що-небудь, якщо вона втомилась, засмучена.
• Не вигадуйте для дитини багато правил — вона перестане звертати на них увагу.
• Не виявляйте підвищеного занепокоєння з приводу неочікуваних стрибків у розвитку дитини чи деякого регресу.
• Не порівнюйте дитину з жодними іншими дітьми.
Пам'ятайте:
• Якщо дитину постійно критикувати - вона вчиться ненавидіти.
• Якщо дитина живе у ворожнечі - вона вчиться агресивності.
• Якщо дитину висміють - вона стане замкнутою.
• Якщо дитина зростає у докорах - формується почуття провини.
• Якщо дитину підбадьорюють - вона починає вірити в себе.
• Якщо дитину хвалять - вона вчиться бути вдячною.
• Якщо дитина зростає в чесності - вона вчиться бути справедливою.
• Якщо дитина живе у безпеці - вона вчиться вірити людям.
• Якщо дитину підтримують - вона вчиться цінувати себе.
• Якщо дитина живе у розумінні і доброзичливості - вона вчиться знаходити любов у цьому світі.
Завжди пам'ятайте: ми виховуємо дітей власним прикладом, системою власних цінностей, звичним тоном спілкування, ставленням до праці та дозвілля.
ОБЕРЕЖНО: ГРИП! (профілактика захворювання)
|
 Грип – це гостре вірусне захворювання, яке передається через повітря від хворої людини до здорової при розмові, чханні, кашлі. З кожним роком зростає число випадків із тяжким чи атиповим перебігом.
Перші ознаки грипу: загальна слабкість, головний біль, підвищення температури тіла, відчуття холоду (озноб), нежить, кашель.
Рекомендації щодо профілактики грипу:
- проводьте профілактичні щеплення, попередньо проконсультувавшись із дільничним терапевтом або сімейним лікарем;
- уникайте користування громадським транспортом, скупчення людей, відвідування дискотек, кінотеатрів, інших людних місць;
- при кашлі або чханні необхідно прикривати носа та рота хустинкою, яку після використання слід викинути у смітник;
- часто мийте руки з милом; ефективно діє протирання рук серветками, що містять у своєму складі спирт; намагайтеся не торкатися очей, носа, рота, оскільки вони є можливими «воротами» проникнення збудника вірусу в організм;
- постійно провітрюйте приміщення та проводьте вологе прибирання;
- при появі ознак грипу: не виходьте з дому і викличте лікаря.
Якщо в сім’ї – хворий на грип, необхідно:
- ізолювати його в окреме приміщення (кімнату);
- обмежте доступ до хворого членів родини;
- під час спілкування з хворим на грип необхідно надя-гати маску;
- забезпечте хворого на грип окремим посудом, рушником, засобами особистої гігієни;
- регулярно провітрюйте приміщення та підтримуйте чистоту;
- за можливості проводьте бактерицидне знезараження повітря за допомогою ультрафіолета.
Протягом усього гострого періоду хворий повинен дотримуватись суворого ліжкового режиму. Дієта – молочно-рослинна з великим вмістом вітамінів, вживанням гарячого чаю з лимоном, плодів калини, чорної смородини, малини, настою плодів липи, листя ромашки, евкаліпта, лужних мінеральних вод типу «Боржомі», «Лужанська», «Поляна Квасова», «Свалява», молока з медом. Противірусною дією володіють також продукти з часником та цибулею.
НЕ займайтеся самолікуванням! При появі симптомів захворювання необхідно обов’язково звернутися до лікаря!
 |
