Інформація для учнів

Дорогі мої учні! Саме для вас я створила цю сторінку. Тут я буду ділитися з вами цікавою та корисною інформацією , допомагатиму знайти її на просторах інтернету. Тож чекаю вас на сторінці!

ЛЮБІТЬ УКРАЇНУ!

Любіть Україну!

ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ...
13 лютого в історії...  Після 27 років війни 13 лютого 1668 року у Лісабоні регентом Іспанії королевою Маріаною Австрійською від імені свого малолітнього сина Карлоса II та принцом-регентом Португалії Педру від імені свого недієздатного брата Афонсу VI Переможця підписано договір про визнання іспанськими Габсбургами суверенітету династії Браганса над Португалією.              Зі смертю 31 січня 1580 року бездітного короля Генріха I перервалася Авіська династія, що правила Португалією з XIV століття. Свої претензії на престол заявили внуки Мануеля I Щасливого інфанта Катерина Браганська, Антоніо з Крату і король Іспанії Філіп II Габсбург. Окупувувавши у 1580 році більшу частини Португалії з Лісабоном включно, Філіп II змусив португальські кортеси укласти т. зв. Іберійську унію, за якою іспанський король визнавався королем Португалії під іменем Філіп I, а дві держави пов'язувалися особистою унією по лінії його спадкоємців.
Втративши міжнародну суб'єктність, Португалія виявилась втягнутою у війни, які вела Іспанія, не змогла захистити свої колоніальні володіння, а зростаючі податки, необхідні для багаточисельних війн Габсбургів, привели до занепаду економіки. Ситуація ще більше погіршилась з приходом до влади у 1621 році Філіпа III, за правління якого португальські дворяни почали втрачати і свій політичний вплив. Тому, коли в кінці 1630-х років в Португалії почались стихійні виступи проти іспанських намісників, група патріотично налаштованих дворян з числа духовенства і військових вчинили заколот проти Габсбургів - вбивши главу уряду Португалії іспанця Мігеля де Васконселоса, вони проголосили найбільшиого португальського землевласника герцога Жуана Брагансакоролем Португалії.
Філіп III, армія якого брала участь у Тридцятилітній війні і придушенні повстання в Каталонії, не зміг направити війська в Лісабон і, хоча сам герцог Жуан не брав участі в заколоті, він не засудив його, а, вичекавши коли більшість кортесів Португалії визнають його королем, 15 грудня 1640 року коронувався на престол під іменем Жуан IV. Для захисту від Іспанії він створив Військову раду, яка опікувалась укріпленням прикордонних гарнізонів і морських портів, у 1641 році підписав мирні угоди з Францією та Швецією й видав дочку за претендента на англійський престол Карла II Стюарта.
У 1644 році Жуан IV розбив іспанців у битві біля Монтіхо (нині - Іспанія) і перебував з Іспанією у стані війни до своєї смерті в1656 році, за два роки до якої повернув португальські володіння у Бразилії та Цейлоні, захоплені голландцями. Загалом конфронтація з Філіпом III тривала майже 28 років - за підтримки Англії португальці зуміли виграти чотири з п'яти битв Війни за незалежність і після укладання 31 березня 1667 року десятилітнього франко-португальського оборонного договору іспанські Габсбурги 13 лютого 1668 року були змушені визнати Браганса новою правлячою династією Португалії.
Договір, підписаний у Лісабоні регентом Іспанії королевою Маріаною Австрійською, другою дружиною покійного Філіпа IV, від імені свого малолітнього сина Карлоса II та принцом-регентом Португалії Педру від імені свого недієздатного брата Афонсу VI Переможця за посередицтва англійського посланця Едварда Монтегю, графа Сендвічського, засвідчив суверенітет дому Браганса над Португалією та її колоніями за виключенням Сеути в Африці, яка відійшла Іспанії, а також підтвердив перехід Танжеру, як приданого дочки Жуана IV Катерини, під владу Англії.
По смерті Афонсу VI в 1683 році престол зайняв його брат Педру II Спокійний, який у 1697 році позбавив кортеси законодавчих прав і став першим абсолютистським монархом Португалії. Відкриття в Бразилії великих покладів срібла, золота та діамантів поряд із работоргівлею і експортом з колоній кави і цукрової тростини сприяло швидкому збагаченню Португальської імперії, яка до середини XVIII століття претворилась на одну з найбагатших і найосвіченіших країн Європи.

 Ви ніколи не задумувалися, звідки походять назви титулів правителів?
*Король - варіація імені Карла Великого
*Імператор - іменник до латинського дієслова "imperare" - керувати. Тобто, імператор - керівник
*Кайзер, цар, цісар - цезар. Більшість римських імператорів мали титул "Цезар" (Гай Юлій Цезар Октавіан Август, Гай Юлій Цезар Август Германік та ін.), який згодом трансформувався в інші слова.
*Фараон - грецьке спотворення єгипетського "per-oh", тобто "великий дім"
*Халіф - з арабської, "заступник"
*Султан - цим словом в Корані позначалася влада
*Принц - з багатьох мов перекладається як "перший"

А чи знаєте ви,що найкоротша  в історії війна тривала  38 хвилин  !!! 
Це війна між Англією і султанатом Занзібар (це в Африці, з 1964 року Занзібар є частиною Об'єднаної Республіки Танзанія) 27 серпня 1896 року.Конфлікт почався через те, що новий правитель Занзібару, Халід ібн Баргаш, вирішив припинити співпрацю з Великобританією і зблизиться з Німеччиною. Таке рішення ніяк не влаштовувало англійців, і вони висунули ультиматум, згідно з яким 27 серпня в 9.00 Занзібар повинен був здатися. Однак цього не сталося. Армія, зібрана султаном Занзібару, складалася з 2800 чоловік, а його флот з одного корабля з одним знаряддям. Що й казати, англійці завдали нищівної поразки Занзібару. У цій війні було нараховано 570 загиблих і все з боку Занзібару. З початку конфлікту до повної перемоги англійців пройшло рівно 38 хвилин.Цей цікавий факт був зафіксований у книзі рекордів Гіннесса, як найкоротша війна в історії людства!


Людовику XVІ пророчили, що він помре 21 числа.
Переляканий король 21 числа кожного місяця сидів, замкнувшись
 у своїй спальні, нікого не приймав, не призначав ніяких справ.
Але обережності виявилися марні!
21 червня 1791 року Людовика і
 його дружину Марію-Антуанетту заарештували.
 21 вересня 1792 року у Франції була проголошена республіка й
 скасована королівська влада.
А 21 січня 1793 року Людовика XVІ стратили.
 

Пам'ятки для учнів


Схема аналізу історичних фактів, подій, явищ та процесів       

 Історичний факт – першоцеглинка історичних знань. 

Він непотворний, як неповторні простір і час, де він протікає,

 оскільки вони перебувають у постійному русі.       

  Історична подія – сукупність логічно завершених та обмежених 

у просторі й часі історичних фактів.         

Історичне явище – комплекс аналогічних історичних фактів або їх ознак, 

які зберігалися чи зберігаються протягом певного часу

 та в певному просторі (території).  

  Історичний процес – ланцюг взаємопов'язаних у часі й просторі 

причинно-наслідковими зв'язками історичних подій і явищ:
  • коли відбувалися чи проходили ці факти, події, явища чи процеси;
  • де вони проходили;
  • за яких історичних обставин вони проходили; 
  • які події пройшли напередодні;
  • який розвиток вони отримали надалі;
  • яка соціальна верства чи верстви були основними учасниками події;
  • яку роль відіграли тут історичні особи та чиї інтереси 
  • вони відображали;
  • який слід залишили ці факти, події чи процеси в історії регіону,
  •  країни чи світу;
  • випадковим чи закономірним був саме такий перебіг подій 
  • та які вони мали наслідки;
  • які альтернативи розвитку існували за тих історичних умов; 
  • а як би повелися Ви за таких умов?

  Схема аналізу подій з хронологічної точки зору (локалізація подій у часі)
  • коли пройшли ці події, як довго вони тривали,
  •  в якій послідовності проходили;
  • на який період історії людства вони припадають;
  • як ця  подія співвідноситься з іншими подіями чи процесами;
  • як ця подія кореспондується з однотипними подіями 
  • чи процесами вітчизняної та регіональної історії;
  • складання хронологічних чи синхроністичних простих 
  • чи складних таблиць.

 Визначення місця історичних подій у просторі

 (використання карти як історичного джерела)
  •  правильно займіть позицію біля карти 
  • (так, щоб не заступати природне освітлення карти);
  • запам'ятайте, що коли ви стоїте навпроти карти, наверху буде північ (південь – унизу), а зліва – захід (відповідно, справа – схід);
  • навчіться читати легенду карти – її умовні позначення. При всій різноманітності карт однотипні факти, 
  • події та явища – кордони та столиці, райони повстань, 
  • напрями головних ударів і місця битв тощо – 
  • зображуються на них схожими позначками;
  • зверніть увагу на написи, діаграми, таблиці, портрети, 
  • рисунки, які є на карті, і ви зрозумієте,
  •  що є резон у твердженні Карта – це державна шпаргалка;
  • працюючи з контурною картою, користуйтеся кольоровими 
  • олівцями, робіть умовні позначення;
  • на дрібномасштабних картах окремі позначки робіть цифрами, які включайте в умовні позначення, це впливатиме на естетику виконаної Вами роботи.
  Порівняння однотипних явищ і подій· 

Визначи, які факти і події будете порівнювати (підготувати хронологію цих подій).·

 Визначи питання, за якими можливе порівняння. Запиши їх у певній послідовності.· Дай відповідь на питання.· Проаналізуй відповіді, визнавчивши спільне і відмінне у характеристиці явищ і подій.· Зроби висновки після відповідного аналізу

.  Робота з текстом підручника та історичними документами·

 Приступаючи до роботи з текстом підручника та історичного документу, 

визнач, яке завдання ви повинні виконувати.· 

Уважно прочитай текст підручника, документа.

 Визначи про яку подію, факт іде мова.·

 Встанови зв'язок між тестом підручника і документа:

  •  чи документ доповнює текст підручника;
  •  чи один з них поглиблює інформацію, що міститься в другому;
  •  чи один з них дає оцінку матеріалу, що викладає другий.
· З'ясуй значення всіх понять, що містяться в текстах.· 

Склади план відповіді на те запитання, отримав перед початком роботи, 

об'єднавши інформацію тексту підручника і документа.·

 Свою відовідь умовно поділи на частини, дай назву кожній і запиши.

  Види роботи з текстом підручника як джерелом інформації
  • читання мовчки або вголос;
  • виписування дат;
  • складання хронологічних таблиць;
  • робота з термінами, географічними назвами, висновками;
  • виписування імен історичних персоналій;
  • відбір історичних фактів для доведення окремих суджень;
  • формулювання  висновків  на основі 
  • прочитаних фрагментів тексту; конспектування;
  • складання плану чи тез.
Схема аналізу історичного документу            

 Документ первинний (запис очевидця або учасника події) чи вторинний 

(коментар чипереказ про подію з уст дослідника).            

Відділіть у документі факти від коментарів та аналізуйте їх окремо.
  • Хто автор цього документу? Чиї інтереси він захищає?
  • Про що розповідається в документі?
  •  Яка сторона події чи явища замовчується?
  • Коли написаний цей документ? 
  • Як могли вплинути на нього автори, історичні події чи загальна ситуація в цей період?
  • Де відбувалася подія, про яку йдеться в документі?
  • Якими мотивами керувався автор документу?
  • Як цей документ кореспондується з іншими свідченнями про ці факти, подію, явище чи процес?
  Визначення хронологічних рамок подій, їх співвідношення.

 Складання хронологічної таблиці· 

Запиши в зошиті дати головних подій до кожної теми, запам'ятовуючи їх.· 

При складанні хронологічної таблиці чітко записуй дату чи хронологічні рамки подій і точно формулюй їх назви (при цьому не забувай, до якої теми складається таблиця).· 

Порівняй хронологічні таблиці з історії України і всесвітньої історії:
  •  знайди спільні чи близькі за часом дати;
  • порівняй події;
  •  зроби висновки.
Вміння висловлювати власну думку при обговоренні історичних питань, 

усне рецензування відповідей інших учнів· 

Уважно слухай відповідь товариша.· 

Бери участь в обговоренні, доповнюй, виправляй помилки, неточності.· 

Дай оцінку, наскільки повною була відповідь; чи вірно викладено факти, чи була відповідь послідовною.

  Вимоги до плану

· Планом повинен бути охоплений весь зміст тексту. 

Нічого суттєвого не повинно бути пропущено.· 

У заголовках не повинні повторюватись одні й ті ж думки.

  Складання плану
  • Уважно   прочитайте  назву теми плану, текст параграфу.
  • Спробуйте засвоїти зміст матеріалу в цілому.
  • Відберіть тільки той текст, який висвітлює тему,
  •  за якою потрібно скласти план.
  • 3апишіть головні,  на Ваш погляд, думки тексту – це і будуть орієнтовні пункти
  •  Вашого плану.
  • Добре продумайте, сформулюйте й запишіть ці головні думки. 
  • Це буде простий план теми.
  • Якщо план складний, виділіть провідні (дві-три) ідеї та спробуйте
  •  перегрупувати матеріал таким чином, щоб він відповідав цим ідеям.
  • 3найдіть дані, які розкривають кожну з виділених вами головних ідей,
  •  і запишіть їх у вигляді підпунктів плану.
  • Перевірте, чи розкриває план тему, чи є у ньому своя логіка
  •  й завершеність, яка дозволить Вам краще засвоїти матеріал.
Пам'ятайте! 

Структурно план поділяється на вступ, основну частину та висновки.

Конспектування            

 Конспектування – це стислий виклад основного змісту прочитаного (почутого).
  •  Кілька разів прочитайте текст, постарайтеся засвоїти його зміст в цілому.
  • Розділіть текст на окремі блоки (відносно самостійні частини).
  • Зробіть аналіз кожної із частин, виділивши в ній головне.
  • Сформулюйте тези і випишіть вислови, які їх аргументують.
  • Запишіть основні положення та ідеї тексту або почутої інформації.
 Характеристика пам'яток культури· 

Визначити пам'ятку культури: літератури, музики, 

образотворчого мистецтва, архітектури, скульптури.· 

До якого історичного періоду відноситься та чи інша пам'ятка культури.· 

Хто автор цієї пам'ятки? 

Що тобі відомо про нього?

· Назви характерні риси пам'ятки: тема; стиль та інше.· 

Дайте оцінку пам'ятці (вклад в розвиток світової культури).

Як скласти історичний портрет· 

Познайомитись із історичним часом (епохою) в якому проходило життя

 та діяльність (творчість) діяча.·

 Визначити походження (стан) цієї людини.· 

Як відбувалось становлення особистості історичного діяча 

(родовід, дитинство, освіта, особисті якості й риси характеру).·

 Прослідкувати та проаналізувати періоди його становлення як діча або митця.· 

Які завдання визначала головними у своїй діяльності ця особистість.· 

Визначити методи (шляхи реалізації) його діяльності.· 

Назвати найбільш видатні його справи, яким цілям вони служили.· 

Як ви оцінюєте його діяльність?

· Зроби висновок (чи прогресивна роль цього діяча в історії).

     Схема характеристики історичної особи

  • Історичні умови,  виклики та вплив оточуючого 
  • суспільного середовища на формування особистості історичної постаті. 
  • Особистісні якості історичного діяча та умови їх становлення та формування.
  • Цілі діяльності та можливості їх досягнення.
  • Якими засобами та шляхами досягається поставлена мета.
  • Основні результати діяльності історичної особи для регіону, країни чи світу.
  • У чому значення діяльності цієї особистості.
  • Яке Ваше ставлення до цієї особи як людини та як історичного діяча?    
Узагальнення                        

 Узагальнення – визначення загальних, суттєвих ознак історичного явища 

чи процесу, формулювання провідних понять чи ідей того, 

що опрацьовано чи вивчено; узагальнення ґрунтується на аналізі та синтезі

 та йде від простого до складного (від конкретного до абстрактного).
  • Виділіть головне поняття в отриманому завданні.
  • Перевірте, як Ви зрозуміли його зміст.
  • Відберіть основні, типові факти з опрацьованого матеріалу.
  • Проаналізувавши їх,  виділіть спільні риси.
  • Сформулюйте провідну ідею, вектор розвитку явища чи процесу.
Порівняння          

  Порівняння – це розумова операція, спрямована на встановлення рис схожості 

та відмінності між певними історичними подіями, явищами чи процесами. 

Етапами порівняння можуть бути:
  •  засвоєння об'єктів порівняння та їх запис;
  •  виділення критеріїв – споріднених суттєвих ознак об'єктів, 
  • які порівнюються; це – найскладніша частина порівняння.
  •  Критерії порівняння – це своєрідний план спільних ознак тих 
  • чи інших подій, явищ чи процесів.
  • чітке формулювання й короткий запис змісту порівняння;
  • порівняння об'єктів за кожним з критеріїв;стисле узагальнення та його з


СІМ ПРОСТИХ ЖИТТЄВИХ ПОРАД:
Порада перша і найтяжча
        Ніколи не намагайся отримати все і відразу. Пам'ятай, що успіх - це насамперед праця. Не вір красивим фільмам, у яких показано: щоб досягти успіху досить бути вродливим чи багатим. Навіть Попелюшку винагородили за її працю і терпеливість.
Порада друга - про любов
       Обов’язково зміни своє ставлення до людей, які тебе оточують. Хочеш, щоб тебе любили люди - полюби їх сам. Подумай, чи подобаються особисто тобі егоїстичні, нетерпимі до чужих думок люди? То чому, якщо ти саме такий, повинні любити тебе?
Порада третя - особлива
       Потрібно на деякий час забути, що ти особливий, не такий як всі. Запам'ятай, що про це знає лише твоя мама і ти сам.

Порада четверта - про найдорожче.

      Полюби себе насамперед сам. Це не значить, що ти повинен любуватися собою в дзеркало. Просто стався з повагою до свого тіла, не отруюй його алкоголем та іншими ядами. Пам'ятай, що кожна людина може любити інших лише тоді, коли любить себе. Але не будь егоїстом. Ти не один на світі.

Порада п'ята - пріоритетна

        Не розпорошуй свої сили відразу у всіх напрямках. Вибери кілька важливих для тебе справ і наполегливо вдосконалюйся саме в них. Хоча спробувати себе в нових справах ніколи не завадить. Хтозна, можливо, саме там чекає на тебе успіх, сидить собі і жде, коли ж ти його віднайдеш.

Порада шоста - навчайся!

        Навчайся все своє життя. Ніхто не заперечує, що ти і так багато знаєш та умієш. Добре, що ти знаєш, скільки часу тривала столітня війна (100?!), чудово, якщо ти можеш відрізнити комп'ютерний вірус від вірусу грипу, вітаю, якщо зумієш своїми руками забити звичайний цвях в цегляну стіну.

Порада сьома і остання (по списку, а не по значенню!)

       Отже, ти хочеш досягти успіху? То чого ж тоді чекаєш і витрачаєш свій дорогоцінний час на читання цих порад? Давай, не сиди, пора уже щось зробити своїми руками.